облупити
Смотреть что такое "облупити" в других словарях:
облупити — [облупи/тие] упл у/, оублу/пиеш, оублу/пл ат ; нак. пи/, п і/т … Орфоепічний словник української мови
облупити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пооблуплювати — юю, юєш, док., перех. Облупити багато чого небудь; облупити щось у багатьох місцях … Український тлумачний словник
облуплений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до облупити. 2) у знач. прикм.Який повністю або частково втратив верхній шар, покриття, оболонку і т. ін.; обдертий, обшарпаний. || Який відпав, осипався частинками, шматками (про верхній шар, покриття, оболонку і… … Український тлумачний словник
облуплення — я, с. Дія за знач. облупити … Український тлумачний словник
олупити — плю/, пиш, док., перех., зах. Облупити … Український тлумачний словник
лущити — 1) (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), злущувати, злущити, облущувати, облущити, вилущувати, вилущити, лузати, теребити, вилузувати, вилузати, розлузувати, розлузати; розлущувати, розлущити, розлускувати, розлускати; вилуплювати,… … Словник синонімів української мови
обдирати — I = обдерти, обідрати (знімати із забитої тварини шкуру), здирати, здерти, облуплювати, облупити, білувати, оббіловувати, оббілувати, лупити, злуплювати, злупити II ▶ див. дряпати I, здирати 1), лущити 1) … Словник синонімів української мови
чистити — I (зрізати, знімати шкірку, лушпайку тощо), о(б)чищати, очищувати, о(б)чистити, облуплювати, облупити, теребити; об(б)ирати, обібрати (шкаралупу, лушпиння тощо) II ▶ див. каструвати, лаяти 1) … Словник синонімів української мови
облуплений — на, не, Рс. Дієпр. пас. мин. ч. до облупити … Словник лемківскої говірки
